Якщо ви в дощ хочете спати як справжній ховрашок, та й літня спека не дає працювати – вітаю, ви в числі третини метеочутливого населення планети!  Чутливість до погоди – це не тільки поганий настрій та зниження працездатності, це і цілком реальний ризик загострення хронічних захворювань та погіршення стану здоров”я.  

Діагнозу метеозалежність в традиційній медицині не існує

Проте  зв’язок між коливаннями погодних умов і самопочуттям людини безперечно є. За деякими статистичними даними, кожна третя людина в тій чи іншій мірі схильна до впливу на організм  як мінімум таких параметрів як: 

• Атмосферний тиск
• Температура повітря
• Вологість повітря
• Наявність або відсутність вітру
• Сонячна активність (т.зв. «магнітні бурі»).

Будь-який з цих факторів може надавати непрямий або прямий вплив на самопочуття людини і його здоров’я.

Навколишнє середовище є джерелом постійно діючих змін, що впливають на організм. Одним з найважливіших умов комфортного існування організму в постійно мінливих умовах навколишнього середовища є наявність досконалих фізіологічних механізмів, що забезпечують стійкість до них. Організм, а також всі його регуляторні механізми на всіх рівнях (включаючи внутрішньоклітинний, молекулярний, міжклітинний і інші) підпадають під вплив цих факторів. Про стан і особливості організму можна судити, спостерігаючи за швидкістю його відповідних реакцій на виникнення впливу даного природного стрес-фактора.

Якщо в атмосфері відбуваються значні зміни, вони можуть стати причиною дуже великої напруги, а також зриву механізмів адаптації.

Внаслідок таких змін, можуть спотворюватися і ставати хаотичними біологічні ритми організму. Патологічну реакцію на погоду можна охарактеризувати, як вегетативну «бурю» в організмі, розвитку якої сприяють різні негативні зміни в регуляції вегетативної нервової системи.

Схильністю до метеочутливості мають холерики (люди, з сильним неврівноваженим типом нервової системи), а також меланхоліки (зі слабким типом нервової системи). Сангвініки, для яких характерний сильний врівноважений тип нервової системи, страждають метеозалежність тільки у випадках ослаблення організму.

Вплив на організм надають, як всі фактори погоди в сукупності, так і кожен з них окремо.

Фактори зовнішнього середовища взаємозалежні і нам їх не під силу змінити. Та будь-яка людина індивідуальна і може реагувати на лабільність природних умов по-своєму.

Проте також є фактори ризику розвитку метеозалежності: 

1.Порушення режиму праці і відпочинку. 

Найбільш характерна метеочутливість для людей, які

• рідко бувають на свіжому повітрі
• ведуть малорухливий спосіб життя
• не займаються спортом і фізкультурою.

  Якщо людина здорова, то зміни погоди не мають впливати за загальне самопочуття. Навіть зміни в складі крові, чи гормональному статусі  будуть короткочасні і вчасно компенсуватися. Виникнення таких реакцій – це робота захисних механізмів організму на виникнення несприятливих умов в навколишньому середовищі. У людей, які страждають метеочутливістю, такі захисні реакції або гальмуються, або взагалі не відбуваються. У 35-70% хворих на різні захворювання відзначається метеочутливість.

2. Вік. Маленькі діти і люди похилого віку частіше страждають від чутливості до кліматичних змін .

3. Наявність травм і хронічних захворювань, особливо ендокринної, нервової та серцево-судинної систем. 

4. Наявність метеоневрозу – зниження природної здатності організму адаптуватися до змін погоди. Ускладнюється наявністю шкідливих звичок, малорухливим способом життя, хронічним стресом і навністю понаднормових інтелектуальних навантажень.

Що таке метеоневроз?

Метеоневроз – один з видів невротичних розладів, при якому людина, під час перепадів погоди, відчуває погіршення самопочуття (задишка, запаморочення, дратівливість, серцебиття, поганий настрій), але показники стану здоров’я (температура, тиск, робота серця та інші) залишаються в межах норми.

Які прояви чутливості до погодніх змін?

Симптоми метеозалежності можуть бути різної інтенсивності – від слабких, ледь помітних , які ніяк не позначаються на нормальному перебігу життя, до важких, які можуть  призвести навіть до лікарняної палати.

Як правило, локалізація і характер проявів залежать від наявності інших патологій в організмі.

Існує три ступеня схильності організму метеорологічним змін:

1.   легкий ступінь (метеочутливість) – проявляється у вигляді суб’єктивного нездужання;
2.  середній ступінь (метеозалежність), може проявлятися : змінами в артеріальному тиску, електрокардіограмі тощо;
3.  тяжкий ступінь, характерний метеопатам – яскраво виражені симптоми.

Метеопатичні рекції:

• серцевий тип – характерні задишка, а також болі, що локалізуються в області серця;
• мозковий тип – виникають запаморочення, головний біль, дзвін і шум у голові;
• змішаний тип – поєднує в собі нервові і серцеві порушення;
• астеноневротический тип – характерні дратівливість, підвищена збудливість, безсоння, може змінюватися артеріальний тиск;
• невизначений тип – прояви захворювання не мають чіткої локалізації, а виникають у вигляді загальної слабкості, ломоти і болю в м’язах, суглобах і так далі.

Як впливає атмосферний тиск

Атмосферний тиск - один з найбільш непостійних погодних факторів і найпоширеніша причина скарг метеозалежних людей. 

При зміні атмосферного тиску може змінитися внутрішній тиск в порожнинах тіла, а відповідно і напруження стінок. Особливо чутливими в цьому випадку будуть пацієнти із захворюваннями опорно рухової та серцево-судинної систем, а також шлунково-кишкового тракту. Крім того, гостро відчувають зміни атмосферного тиску люди з черепно-мозковими травмами в анамнезі, хворі з хронічними проблемами вухо-горло-носа. У них симптоми виражені найбільш яскраво, але і в цілому здорові індивідууми можуть відчувати ломоту в тілі, перепади тиску, стомлюваність, пітливість, здуття в животі і погіршення травлення.

Також тиск впливає на газообмін в крові, знижуючи парціальний тиск кисню, що може призвести до кисневого голодування в різних тканинах і внутрішніх органів. Це буде проявлятися головним болем, відчуттям втоми, в”ялості. Особливо хронічних захворювань органів дихання, проблем з серцево-судинною системою, а також всі, хто страждає від недокрів’я.

Температура повітря

Комфорт сучасного життя практично відучив людей пристосовуватися до впливу різних температур. А глобальні зміни в екології, що збільшили частку раптових потеплінь і похолодань, остаточно зіпсували нам життя.

Зміна температури на 3-4 градуси за Цельсієм знаходяться в рамках норми і не повинні викликати негативних відгуків навіть у самих метеочутливих осіб.

А ось перепади температури більш ніж на 7-8 градусів вже здатні не тільки викликати відчутний дискомфорт, але і стати причиною серйозних проблем зі здоров’ям.

Зміни температури в першу чергу впливають на:

• Серцево-судинну  систему
• Дихальну систему
• Ендокринну систему
• Імунну систему

 Якщо ви чутливо переносите зміни погоди Підвищена температура особливо погано переноситься при підвищеній вологості і наявності вітру. Підвищена вологість буде перешкоджати активному потовиділенню для терморегуляції. Пориви вітру оманливо полегшуватимуть вплив температури. Такі умови зовнішнього середовища особливо погано переносяться пацієнтами з серцево-судинними захворюваннями та захворюваннями дихальної системи.

 

Вологість повітря

Комфортна концентрація водяної пари в повітрі складає близько 50%.

Занадто висока вологість призводить до вогкості, яка знижує ефективність терморегуляції (в спеку блокуватиме потовиділення, а на холоді сприятиме переохолодженню).

Недостатня вологість повітря викликає пересихання слизових оболонок, що призводить до ослаблення захисних властивостей зовнішніх бар’єрів на шляху потрапляння в організм людини бактерій. Найчастіше ми відчуваємо різких перепадів вологості в періоди включення і відключення опалення. Можна використовувати  домашні зволожнувачі  або осушувачі повітря і слідкуйте, щоб в домі завжди була комфортна і достатня вологість.

 

 Наявність або відсутність вітру

Рухи повітряних мас позначаються на людях з проблемами нервової системи. Подразнення рецепторів на шкірі, очах і слизових можуть викликати напади неспокою, тривоги, пригніченого настрою і навіть депресії у схильних до цього людей.  

Пориви вітру у пацієнтів із захворюваннями серця можуть викликати порушення ритму серця та болі за грудиною.

Штиль, навпаки, виключає будь-які подразнення шкірних рецепторів, а тому провокує загострення неврозів. Також схильні до підвищення тривожності через відсутність вітру люди під час гормональних перепадів в організмі – підлітки і люди похилого віку.

Сонячна активність

Недостача ультрафіолетового випромінювання буде викликати дефіцит вітаміну D, oj послабить імунну систему, може вплинути на загострення неврозів і провокувати розвиток депресії.

Але і надлишок сонячного світла може бути шкідливим. Надмірне опромінення також пригнічує імунітет, погіршує стан шкірних покривів (і може погіршити перебіг шкірних захворювань).

 “Магнітні бурі” цілком реальні

Так звані «магнітні бурі», невидимі і невідчутні органами почуттів, також сильно впливають на людину – особливо на літніх людей, адже чутливість нервової і ендокринної системи підвищується з віком.

Під час магнітних бур можуть загостритися проблеми і хронічні захворювання серцево-судинної, нервової та ендокринної систем.

 Час від часу на сонці відбуваються спалахи, після яких в космос викидається велика кількість заряджених частинок. Ці частинки рухаються зі швидкістю від 400 до 1000 км / с, і через кілька днів наближаються до Землі, тим самим, викликаючи зміни в її магнітному полі. Такий процес називається магнітною бурею. В результаті  навіть можуть бути порушення в роботі енергетичних систем та приладів. Також магнітні бурі можуть виявляти значний вплив на організм людини. 

Статистика підтверджує, що в ході магнітних бур збільшується число викликів швидкої допомоги до людей, які страждають на захворювання серця та інші хронічні хвороби. Крім того, в ході магнітних коливань, у людей спостерігаються погіршення сну, перепади настрою, підвищена конфліктність, слабкість.

Такий вплив на організм людини пояснюється тим, що електромагнітні коливання впливають на нервові закінчення в наших клітинах, що сприятиме  виникненню загальноневротичних скарг. Сигнал від нервових закінчень передається центральній нервовій системі, після чого включаються гормональні регулятори. Під впливом гормонів активізуються ферментні процеси, стають інтенсивнішими тканинний і стероїдний метаболізм (обмін речовин). Всі ці процеси в сукупності і призводять до зміни функціонального стану фізіологічних систем, тканин і органів. 

Профілактика метеозалежності

Метеозалежність не лікується. Проте є загальні рекомендації, які будуть доцільними у всіх випадках. 

Метеопрофілактика – це комплекс заходів, які спрямовані на позбавлення від підвищеної чутливості організму до змін погоди, а також зміцненню захисних, адаптаційних і пристосувальних механізмів. 

1. Зменшення щоденного стресу. Обов”язково нормальний сон щодня – не менше 7-8 годин на добу. За годину до сну – виключіть телевізор, гаджети, припиніть активну роботу. Можете почитати цікаву книжку або послухати спокійну музику. Це налаштує вас на здоровий сон. Любите ванни? Скористайтеся розслаблюючими настоями або спеціальною сіллю, щоб домогтися заспокійливого ефекту.

 2.  Підвищення адаптаційних можливостей організму людини. Використання будь яких так званих “адаптогенів” потребує консультації з лікарем. Проте загартовування, обтирання прохолодною водою ви можете проводити і самостійно.

 3. Помірне фізичне навантаження. Навіть при наявності хронічних захворювань потрібно узгодити свій режим фізичного щоденного навантаження. Прогулянки на свіжому повітрі або біг будуть прекрасим варіантом підвищення тонусу організму.

4. Складіть  свій збалансований раціон із свіжих і корисних продуктів. Відмовтеся віж жирної, смаженої їжі, виключіть алкоголь. Найбільш доцільними в періоди перепаду погоди будуть кисломолочні продукти, дієтичне м”ясо, риба та овочі. 

5. Відмовтеся від шкідливих звичок.

Позбутися залежності від погоди не так і легко, але знаючи слабкі місця свого організму Ви зможете зміцнити своє здоров”я та знизити симптоми погіршення самопочуття через погану погоду.