Незважаючи на тривожне зростання випадків детермінації розладу спектру аутизму впродовж останніх 40 років, багато питань етіології, патогенезу, а також корекції симптомів і досі залишаються не вирішеними. 

            Розлади спектра аутизму (РАС) – це розлади нейророзвитку, що призводять до порушення соціальної взаємодії та спілкування, проблем з невербальною комунікацією, повторюваних та стереотипних форм поведінки.

      Діти з аутизмом також мають свої унікальні сильні сторони та особливі відмінності, які відрізняють їх від дітей,

які розвиваються без порушень.

Чому аутизм технічно називається “розладом спектру аутизму”?  Слово “спектр” відображає широкі розбіжності у симптоматиці та особливостей поведінки, якими володіє кожна людина, яка має аутизм. Іншими словами, кожен випадок аутизму настільки унікальний, що він потрапляє на спектр супутніх симптомів. РАС зазвичай діагностується у віці до 3 років.

Причини розвитку аутизму

Після десятиліть досліджень науковці можуть точно ствержувати тільки одне – єдиної причини розвитку аутизму немає, їх є багато. Дослідники вважають, що аутизм розвивається у поєднанні генетичних і негенетичних впливів, що  зрештою призводить до аномалій у структурі або функції головного мозку.
Визначити причини розвитку РАС досить складно. Вивчення захворювання ускладнюється фенотипічною неоднорідністю симптомів та наявністю супутніх захворювання (наприклад, тривожні стани, гіперактивність).

Однак важливо розуміти, що чинники генетичних та негетичних впливів можуть підвищити ризик виникнення захворювання, але фактично не викликають його.
Таким чином, не кожен, хто піддається фактору ризику навколишнього середовища для аутизму, буде у групі хворих.

Отож генетичні фактори безсумніву є, але вони складають лише від 10% до 20% спостережуваних випадків РАС (Sandin S, Lichtenstein P, Kuja-Halkola R,  2014; Berding K, Sharon MD, 2016).

Є певні аліментарні чинники в пренатальному та перинатальному періоді, які пов’язані з високим ризиком розвитку РАС (дефіцит вітаміну D і фолієвої кислоти під час вагітності, статус заліза, споживання поліненасичених жирних кислот, надмірний вплив важких металів, пестицидів та інших екологічних хімікатів, вживання препаратів під час вагітності -вальпроєва кислота, талідомід та мізопростол)  (DeVilbiss EA, Gardner RM, Newschaffer CJ, 2015).

Гетерогенний вплив негетичних та генетичних факторів спричинюють дефекти мітохондріальної функції, включаючи розлади дихального ланцюга мітохондрій, та порушення розщеплення жирів з утворенням енергетичного субстрату.
Багато фактів вказує на вагомий зв'язок кишечника та мозку. Це може спричинити появу симптомів з боку  кишечника, а це в свою чергу, може вплинути на порушення поведінки.

   Проблеми з харчуванням

 Проблеми з харчуванням розвиваються у  46 – 89% пацієнтів. 

Часто діти віддають перевагу одній і тій же їжі («вибагливе» харчування), обмежуючи діапазон споживаних продуктів на стільки,  що це згодом призводить до дефіциту поживних речовин у довгостроковій перспективі.

Відмовляючись від фруктів та овочів перевага надається крохмальвмісним продуктам, снекам та обробленим продуктам.

 

     Така поведінка зумовлена харчовою неофобією та сенсорними порушеннями. Цьому безумовно сприятиме незвичний незнайомий запах, текстура, колір і температура їжі, посуд. Спостерігаються порушення об’єму спожитої їжі, неможливість харчуватися в школі, тривалі проміжки часу між харчуванням, вживання в їжу нехарчових продуктів.      

Батьки діток з РАС виділяють в основному три типу порушення:

1.  труднощі у годуванні дитини з перших моментів життя, тобто з ініціюванням грудного вигодовування або введенням штучних дитячих формул;
2.  труднощі, що виникають приблизно на 2 році життя, коли почали з’являтися перші ознаки розладу;
3.  проблеми з їжею при народженні, які були вирішені, але потім, приблизно, з 12 по 24 місяць з’являються знову, інколи навіть більш виражено.

Усе це призводить по появи функціонально-запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, які зустрічаються в 94% випадках пацієнтів з порушеннями ментальної сфери.

 Ще не достатньо вивчений фактор  впливу мікробіоти на ризик розвитку РАС та результати ряду досліджень показують, що порушення складу мікробіома, при постановці діагнозу РАС, також є присутнім. А це може бути предиктором розвитку порушення РАС.  

 Не тільки склад мікробіоти є важливим, а і кишкові метаболіти (ацетат, пропіонат та бутират), які є кінцевими продуктами мікробної ферментації вуглеводів у товстій кишці. Зокрема, надмірне накопичення пропіонату, буде впливати на фізіологію нервової системи, викликаючи затримку розвитку або судомні напади.

Серотонін (більшість якого виробляється в шлунково-кишковому тракті) також бере участь в модуляції нейророзвитку і може бути важливим для соціальної функції та повторюваності поведінки.

            Наявні симптоми ураження шлунково-кишкового тракту (діарея, закрепи, болі в животі, харчові алергії) не тільки співвідносяться із тяжкістю симптомів РАС, а і будуть погіршувати симптоматику.

Корекція харчування при аутизмі

Порушення складу мікробіоти, наявні симптоми шлунково-кишкових розладів – це не єдині показання для призначення та організації лікувального харчування.

Дієтична корекція харчування пропонується також як один з терапевтичних засобів для полегшення симптомів РАС

            Групою експертів були встановлені керівні принципи для корекції харчування при навності певної симптоматики (Berry RC, Novak P, Withrow N 2015). Наприклад, якщо дитина страждає на закрепи або навпаки, діарейний синдром, їжу слід підбирати перш за все зважаючи на ці симптоми.  Були рекомендовані наступні дієти:

 Експертами на чолі з ведучим  дієтологом цетру аутизму в Атланті, США Rashelle C. Berry був розроблений алгоритм  призначення корекції харчування. Після детального обстеження пацієнта, алгоритм описує 11 етапів оцінки харчування та наявності гастроентерологічних симптомів.

Основна ціль – призначити найвідповідніше харчування залежно від стану пацієнта. 

На сьогодні немає єдиних рекомендацій щодо призначення якоїсь однієї дієти. Найперспективніші результати наразі отримані при переході на кетогенну  дієту а також дієту, яка виключає глютеїнвмісні і казеїнвмісні продукти.

Є невеликі дослідження, які свідчать про зниження проявів симтомів аутизму при використанні лікувального харчування. 

Проте на сьогодні ще потрібна подальша глибока оцінка дієтичних рекомендацій та індивідуальних дієтичних рекомендацій, щоб конкретизувати харчові рекомендації.

Ви стикнулися з аутизмом – що робити?

Почути і прийняти таку інформацію нелегко. Проте саме від активності, терпіння і наполегливості батьків і опікунів буде залежати доля особливої дитину.

Організація лікувального харчування – один з основних аспектів терапевтичного втручання. В сучасних реаліях досить важко, а може і нереально,  буде організувати строгу харчову корекцію.

Почати потрібно зі зміни харчового раціону. Виключити цукерки, печиво, солодкі води,  пакетовані соки, продукти з глюкозою, продукти з харчовими барвниками та смаковими добавками. Потрібно змінити харчовий раціон всієї сім’ї!

Не виходить справитися самостійно? Долучіть поведінкового психолога, невропатолога, психіатра, дієтолога!

Єдиної думки щодо використання тієї чи іншої дієти при РАС досі немає. Проте очевидним є необхідність харчової корекції. Вибір дієти має бути індивідуальним і можливий після ретельного обстеження.