Склад тіла можна виміряти кількома способами, зокрема методом біоелектричного імпедансу, рентгенівської абсорціометрії і методом ізотопного розведення. Ретгенівська абсорціометрія – досить точний метод, але дає променеве навантаження, і тому непридатний в регулярному використанні. Метод ізотопного розведення – дороговартісний. А ось біоімпедансний аналіз – легкий, неінвазивний, недорогий та досить точний метод.
В основі методу біоелектричного імпедансу лежить визначення обсягу загальної, позаклітинної та внутрішньоклітинної рідини.
Як відомо, система водно-електролітного балансу перебуває у рівновазі завдяки множинним складним системам нейро-гуморальної регуляції. Електричний і біологічний зміст цього аналізу полягає в вимірі опору (імпедансу) власних тканин організму або рідин до і після взаємодії зі змінним струмом з різною частотою.
Провідність тканин визначається рідкими середовищами з розчиненими в них електролітами. Встановлено, що змінний струм частотою менше 40кГц поширюється переважно в межах позаклітинного простору, оскільки питомий опір клітинних мембран набагато вище, ніж позаклітинної рідини. На частотах вище ніж 100кГц ємнісний опір клітинних мембран не заважає проникненню струму в клітини, і його щільність поза- і всередині клітини можна порівняти.
Співвідношення між імпедансом і об’ємами рідин визначається не як біофізичний показник, а як статистичні кореляції об’єму рідини та імпедансу. Спеціальні рівняння переводять електричні параметри в об’єм рідин. Ці об’єми можна позначати як «електричні еквіваленти» рідин.
Основними складовими структурами організму є жирова і безжирова маса. Безжирова маса складається з води (73,2% маси) і «нежирових твердих речовин». Відсоток води в безжировій масі не залежить від статі і являється настільки константним показником, що по ньому можна визначати кількість жиру в організмі. У кількісному відношенні найбільше значення для організму має маса внутрішньоклітинної рідини в скелетних м’язах. Орієнтовно можна вважати, що маса скелетних м’язів складає 80% всіх клітин. Знаючи вміст внутрішньоклітинної рідини в організмі, можна розрахувати і клітинну масу, яка в основному представлена масою м’язів.
Таким чином, для визначення структури організму достатньо точно виміряти об’єми загальної, позаклітинної і внутрішньоклітинної води організму.
Дослідження складу тіла є важливим не тільки в медичній практиці, при постійному спостереженні за фізичним та психічним здоров’ям; для оцінки здоров’я і працездатності спортсменів, у яких часто можуть виникати проблеми, пов’язані з порушенням харчування, остеопорпозом і т.д.
Оцінка складу тіла необхідна при веденні пацієнтів, які страждають ожирінням та іншою ендокринною патологією, серцево-судинними захворюваннями.
Даний метод дозволить визначити ступінь ожиріння і контролювати результати проведеного лікування.
0 comments on “Основні принципи біоімпедансного аналізу”Add yours →